Червона книга України
1994 рік
Головна Додатки Про проект
Білуга чорноморська
Huso huso ponticus Salnikov et Malatski, 1934
Huso huso ponticus Salnikov et Malatski, 1934 ORDO:
Осетроподібні
FAMILIA:
Осетрові
Розповсюдження
Таксономічна характеристика: Один з 2 підвидів виду; єдиний підвид виду у фауні України.
Статус: II категорія.
Поширення: Зх. і пн. частини Азовського м., Чорне м. (пн.-зх. частина та біля берегів Кримського п-ва). Нерест - у Дніпрі, Пд. Бузі, Дністрі й Дунаї. Ареал охоплює басейни Чорного та Азовського морів.
Місця перебування: Живе у морі, заходить у ріки на нерест.
Чисельність: Поодинокі особини трапляються деколи поблизу берегів Кримського п-ва, дещо частіше - в Дунаї та біля його гирла. У 1-й пол. 20 ст. була звичайною промисловою рибою майже на всьому морському узбережжі України, заходила у Дунай, Дністер, Пд. Буг, Дніпро, Сіверський Донець. За 1956-59 рр. добуто у дніпровському риболовному районі 142 ц, у дунайському - 730 ц. З 60-х рр. чисельність і ареал білуги чорноморської скорочується. Практично зникла у пониззі Дніпра, Пд. Бугу і Дністра, а також у Сіверському Дінці (через кілька років після створення Цимлянського водосховища на Дону).
Причини зміни чисельності: Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої гідротехнічним будівництвом; забруднення води, надмірний вилов.
Особливості біології: Веде придонно-пелагічний спосіб життя. У морі тримається переважно поодинці. Одна з найбільших за розміром риб у фауні України. Досягає довжини 5 м (здебільшого до 2,5 м), маси понад 1 т (найчастіше 200-300 кг). Статевозрілою стає за довжини тіла понад 140-150 см; самці-у 12-15 років, самки - в 16-18. Мігрує у ріки навесні або восени (в останньому випадку залишається на зиму). Нереститься з квітня по червень за середньодобової температури води 8-17 °С на ділянках річок завглибшки 8-20 м з швидкою течією та піщано-гальковим або щебенистим дном. Плодючість до 7-8 млн. ікринок. Ікра клейка. Розвиток триває 8-9 діб. Після нересту плідники і молодь скочуються в море для нагулу. Розмножується не кожного року. Молодь живиться бентосними безхребетними і дрібною рибою, дорослі - рибою (хамса, оселедці, ставрида, бички та ін.). Живе до 100 років.
Розмноження у неволі: Можливе. Біотехніка розведення випробувана у Волзі, Доні, Кубані, Дніпрі.
Заходи охорони: Вилов заборонено Правилами рибальства в басейні Азовського моря (1976) та Правилами рибальства в басейні Чорного моря (1983). Треба створити морський заповідник у Каркінітській затоці для відтворення підвиду та побудувати рибзавод (доцільно на Дунаї).
Сайт создан в системе uCoz