Червона
книга України |
1994 рік | ||||||||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
Таксономічна характеристика: Єдиний підвид виду у
фауні України. Таксономічне положення морського коника чорноморського остаточно
не з'ясовано. Статус: II категорія. Поширення: Азовське і Чорне моря - біля берегів Кримського п-ва Керченська протока, Каркінітська, Джарилгацька, Тендрівська, Ягорлицька затоки, узбережжя від м. Очакова до гирла Дунаю. Водиться також біля берегів Болгарії, Румунії, Росії, Грузії. Місця перебування: Відкриті ділянки моря або затоки із солоністю води вище 10-15 o/oo. Віддає перевагу затишним місцям (не менше 7 метрів глибини) з чистою прохолодною водою і мулистим, піщаним або кам'янистим дном; живе виключно серед підводної рослинності, в якій добре маскується. Чисельність: Невідома. Майже зник у рекреаційних зонах. До 60-х рр. 20 ст. був звичайною рибою. Причини зміни чисельності: Забруднення води, опріснення великих ділянок моря і надмірний вилов (використовується як сувенір). Особливості біології: Декоративна форма тіла. Малорухливий, погано плаває, тримається поодинці або невеликими групами. Часто прикріплюється до скупчень водяних рослин і переноситься разом з ними на значні віддалі. Біля берегів масово з'являється звичайно навесні і восени. Довжина тіла до 13 см, маса до 10 г. Статевозрілим стає за довжини понад 7 см. Нерест порційний, відбувається з травня до серед, вересня переважно поблизу берега серед рослинності. Плодючість 51-647 ікринок. Розвиток ікри відбувається у виводковій камері самця, куди її відкладає самка. Через З-5 тижнів виходить цілком сформована молодь. Живиться дрібними планктонними безхребетними, зрідка - ікрою та молоддю ін. риб. Розмноження у неволі: Не проводилося. Заходи охорони: Не здійснювалися. Треба заборонити вилов морського коника чорноморського як мінімум на 5-7 років. |